04.11.2009p.
Мої походи по Яблуневому саду - Саду Севами (з санскриту) увінчалися фруктовою тематикою: Яблуневий сад, Яблучна симфонія в мінорі; а також набором слів - Людська круговерть

10.11.2009p.
Сліпець - хто не знає кохання. Та кохання часто приносить на своїх крилах Розчарування.

30.11.2009p.
Сновидіння, які бувають кращими за реальність, Бажання пізнати самого себе і Заробітчанський привіт на делеку Батьківщину... Читайте!

02.12.2009p.
Наша долоня розмальована різноманітними лініями і візерунками і так інколи тяжко знайти на ній Лінії щастя.

22.12.2009p.
Невчасно…Ми невчасно робимо вчинки, невчасно каємось... Просто невчасно приходимо в цей світ.

30.12.2009p.
В суєтності буття народилося послання Минулим дням

15.01.2010p.
В тому, як проходить моє життя, у всіх моїх невдачах я нікого не можу звинуватити і Не звинувачую…

19.01.2010p.
Якщо не здужаєш мати бажаного, просто Намалюй...

Доля склалася так, що автор як цих рядкiв, так і розміщених на сайті творів, разом з тисячами землякiв, вихiдцiв з колишнього Союзу, зокрема, українцiв опинився на берегах Атлантики. Поруч живуть люди, якi своєю працею збагачують чужу, на жаль, державу, заробляють на хлiб (iнколи з маслом), якi не розiвчились сумувати i радiти, плакати i смiятись, спiвпереживати i допомагати та завжди мрiяти про повернення додому, до своїх родин.

Багато хто мiг бути (i був) на мiсцi двох непосидючих кумiв, на прикладi яких я намагався показати рiзнобарвнiсть португальського життя i непередбачуванiсть долi емiгранта.

Минають дні, місяці, роки, та гiркота розлуки не може затьмарювати життя, отже мусить перемежовуватись жартами i усмiшками, хвилинами ностальгiчно-лiричних споминiв i надiєю на щасливе повернення на Батькiвщину.

Значна частина розмiщеного тут було опублiковано в газетi , що дало можливiсть ознайомитись з пригодами нашого брата тисячам землякiв.

Чекаю на Вашi вiдгуки пiсля вiдвiдин сайту. Розумiю, що вiн далеко не iдеальний - тож сприйму рацiональнi пропозицii.

Олекса Б р и г а с