Євген Козюк. Збірка "Над Сниводою". 2008 рік.

Біля могили матері

Похилилися верби й тополі,
Пшениці зажурились у полі.
Пригадалося - хліб на столі
Та матусині руки в імлі.

Знову я біля мами своєї.
Де ж узяти хлібини тієї,
Що пекли вони в нашій печі?
Не спечуть вже ні вдень, ні вночі.

Не спитають, чого я журюся.
Як же важко втрачати матусю,
Що добром вчила світ засівати,
І тепер край могили стояти!