Микола Стасюк. Збірка "Пелюстки троянди"

* * *

Подаруй мені, мамо, вечір,
Щоб сьогодні з вишневих крон
Прилетів, наче запах з печі,
З днів минулих дитинства сон.

Розстели по долівці зілля.
І при світлі нічних лампад
Проведем собі вдвох дозвілля,
Відчинивши вікно у сад.

Напечи картоплин в духовці,
У макітрі зітри часник...
Хай вином на траві зубровці
Почастує тебе боржник.

Та не плач же, прошу, доволі!
Краще поруч на мить присядь,
Бо і так ти слізьми за долю
Тут засіяла кожну п'ядь.

Нагадай, розкажи спочатку,
Як зростав хлопчаком раніш...
Не соромся, постав для згадки
Ще на стіл цей - густий куліш.

Хай гарячі твої долоні
Доторкнуться нараз чола,
Приголуб, пригорни до скроні,
Обігрій промінцем тепла.

Відчуваю, як в грудях б'ється
Рідне серце... Та в тому й суть,
Що у завтрашній день, здається,
Оте серце торує путь.