Володимир Чорнописький. Збірка "Червоні маки".

Похорон кохання

Приходь на похорон кохання,
В гріб жовті квіти поклади.
З тим попрощаємось востаннє,
Що відболіло назавжди.

Поки труна ще не забита
На нього глянем іще раз.
Можливо там, в загробнім світі
Воно навік з'єднає нас.

Вінків не треба - з ними тихо
Присунуть наші вороги.
В очах брехливих тільки втіха,
Нема ні болю, ні туги.

Вони давно уже чекали,
Як дзвони в похорон проб'ють.
В серцях озлоблених плекали
Нестримну заздрість й хижу лють.

Давно вдягалася ти в чорне -
Не підвело передчуття.
Приходь... Помолимося з горя
За упокій - не за життя.