У Америці - свобода! В Америці - воля!
Заробляють їхні люди, як ніхто й ніколи.
Лиш обходитись не можуть чомусь без кредитів -
Так, що криза їх накрила й розійшлась по світі.

І нам з кумом теж цікаво: Як то воно буде?..
Не податися б "з торбами" й собі поміж люди!
Перечитуєм газети, дивимось новини -
Португальське співставляєм й вісті з України.

І, хоч як би не хотілось "наплювати в кашу",
Порівняння те виходить не на користь нашу.
Тут людей звільняють також, що гріха таїти,
Та на "біржі" мають гроші років три платити!

А у нас взяли за моду, щоб не виганяти,
Посилають у відпустку, тільки без зарплати.
І нікого не цікавить, за що мають жити,
За що їсти накупити, житло оплатити.

На заводах кажуть: "Криза всіх нас охопила,
Потерпіть же, любі друзі, як не раз терпіли!"
В цілім світі, - кажуть, - люди паскИ затискають..."
І, лиш банки, пише преса, свого не втрачають.

Курс валюти вгору скаче, ніби юний Бубка,
І на тому заробляє можновладців купка.
В МВФ кредити взяли - кинулись ділити,
А вам, люди, прапор в руки - будете платити.

Промисловість оживити бажає Обама,
Наші ж тягнуть все до себе обома руками.
...З кумом гроші заробляєм - вклали в депозити,
А тепер не можем взяти! Як ми маєм жити?

...Зате наш кредит валютний треба віддавати,
І ніхто його не хоче відтермінувати.
З кожним днем стає все важче, стогнуть українці,
І "на ніц" шалено сходять трудові "червінці".

Все дорожчає щоднини - від хліба до газу -
І не щось там вибірково, а усе й одразу!
А, щоб якось пояснити цінові "галопи",
Нам чиновники кивають в сторону Європи.

...Бачим з кумом (не посліпли) - тяжче виживати,
Та зі знижкою товари можемо придбати:
Три береш - за два заплатиш, акції, уцінки;
І товар не аби-який, а наче з картинки!

Телефон підняв дзвонити - скидка йде до свята...
Навіть з газу "євро" зняли, що вже там казати.
А, якщо ціна й зростає, то не на проценти -
Світло ось дорожчим стало раптом на півцента.

Попри кризу, кум комп'ютер захотів купити,
Але грошей бракувало зразу заплатити...
Та здійснились кума мрії й марення солодкі -
Аж на рік кредит оформив та ще й без відсотків.

...Так! За нас, звичайно, дбають щиро в Україні:
Про податки з емігрантів ми почули нині!
Мало їм, що гроші шлемо, що не жебракуєм,
Що дітей своїх від злиднів, як можем, рятуєм!..

Щоб бюджет гниленький вдома якось полатати,
В п'ять разів(!) підняти хочуть транспортний податок.
Португальці (це - Європа!) також рахували,
Та податок на зарплату зменшений прийняли.

І чомусь мені здається (й кум зі мною згоден) -
Не потрібно нашій владі власного народу!
Їм прислуга лиш потрібна й мовчазні "машини",
Щоб на них лише робили кожної хвилини,

Щоб хвалили час від часу, щоб не бунтували,
Щоб на виборах "за сало" голос віддавали.
Молю Бога дочекати, щоб криза минула,
Щоб ся влада до народу лицем обернула!