Про полiтику - нi слова! - з кумом ми казали, -
Нi на крок, нi на пiв крока, - ми ся зарiкали.
Кум запхався вже в профспiлку - мало бракувало,
Щоб його тодi начальство з роботи погнало.
Та, коли брехати стали безпардонно в очi,
Коли день на Українi став темнiше ночi,
Коли влада спокусилась на законне право -
Ми не плескали в долонi й не кричали "браво".
I коли Майдан столичний в "помаранчi" вбрався,
Майже кожен небайдужий до роздумiв вдався:
- Це ж в столицi на морозi мерзнуть нашi дiти,
А ми грiємось на сонцi одягненi й ситi!
То невже ж тi заробiтки очi нам закрили,
Щоб i ми до тої справи та й не доложили?
Чи ж бо дiйсно хочем мати владу супостата?
До якої ж нам країни прийдеться вертати?..
I взялись ми до роботи. Кажем: - Будь, що буде,
Та й, направду, не однi ми, разом з нами - люди.
Помаранчевi салфетки, скатертини, штори
Ми на шалики кроїли, робили прапори;
Вiдпросилися з роботи - все, як i годиться
I гайнули до Посольства у саму столицю.
Майже тиждень мiтинговi страстi не вщухали:
"Лiсабонським тротуаром" це мiсце назвали.
Там не лиш гаряче слово звiдусiль лунало -
Для Майдану допомогу посильну складали.
Хоч мала заслуга наша, але й ми гордились,
Коли Правди нашi люди в Києвi добились.
Кум в полiтицi не вперше! Тож по всiй окрузi
Агiтацiю затiяв, щоб збирались друзi
I на битву вирiшальну вийшли, як годиться
На єдину португальську виборчу дiльницю.
Час настав i мусим слово за себе сказати -
Доки будуть нашу долю за нас обирати!
...Лиш дiстались до Посольства, тобто "Амбашади",
"Незлим, тихим..." вiдiзвались на адресу влади:
Тисячi людей зiйшлося, щоб голосувати,
А на виборчiй дiльницi всього двi кiмнати;
Нi води, нi туалета - не кажу про їжу -
Сподiвались ми, звичайно, на повагу бiльшу.
Та, хоч пiв доби чекати довелося з кумом,
Настрiй був напрочуд гарний - сам би не подумав;
Це ж "заїло" емiгрантiв з пiвночi i пiвдня,
Що вони голосувати виїжджали дiдня!
Позбирались, як на свято. Хоч бувало тiсно,
Та лунали всюди жарти й українська пiсня.
Скiльки доля нас не гнула, скiльки не гнобила -
Зрозумiли ми нарештi, що народ - це сила!
Що далеко за кордоном - ми все ж українцi
I свободу не дадуть нам нi турки, нi нiмцi;
I коли ми усвiдомим, що ми також - Люди -
Тодi наша Україна Європою буде!!
