До фанатiв нам iз кумом ще далеко, друзi,
Та м’яча ще пацанами ганяли у лузi.
Вболiвали за "Динамо", за львiвськi "Карпати",
Коли тi в часи далекi ще умiли грати.
А було: на стадiонi матчi оглядали -
Це пiзнiше вже на ньому базар заснували.
Одним словом, як всi люди, знались на футболi
За що можемо тепер ми подякувать долi.
Подались ми в свiт за очi грошi заробляти
I прийшлось нам стадiони їхнi будувати,
А тепер у цих палацах - не назвеш iнакше -
Європейського турнiру почалися матчi.
Ось i ми собi команду стали вибирати
За яку на тих змаганнях з кумом вболiвати.
Нашi ж "кадри" де лиш можна ще торiк програли
I на "золотi" Європи хрест намалювали.
Мiж шiстнадцяти достойних годi розiбратись,
Тож, говорю я до кума: -Досить "напрягатись"!
Ми на цiй землi живемо, на хлiб заробляєм
I не грiх, коли за них-же ми повболiваєм.
Щоби спрагу побороти, взяли ящик пива,
Бо в цi днi якраз настала спека неможлива.
Одним словом, як належить ми ся готували -
Навiть шалика купили - "Форса, Португали!"
Перший матч, як i належить, господарi грають,
А їх всi телеканали наперед вiтають.
День i нiч гуляють "фани" цiлої країни,
Та, як кажуть, прийшли греки - принесли цитрини...
Я ще терплю - все ж не нашi, а кум "запалився",
Так то взяв собi до серця - ледь з нiг не звалився.
Пiсля матчу тихо в мiстi, ледве чути кроки -
Видно десь перехвалили, накликали вроки.
Не сигналять у машинах, не гримить залiзо,
Навiть нам, якщо по-правдi, пиво не полiзло.
Мало ще, що Україна всюди програвала,
То тепер ще й португальцi сильно пiдкачали.
Днi iдуть. Чекаєм матчу. Куму не сидиться,
Тож вiн вирiшив надвечiр пройти по столицi,
(Бо вона в цi днi сiяє, прибрана на славу),
Та й потрапив до кав’ярнi на горнятко кави.
А в цей день англiйську збiрну французи розбили
I бiду англiйськi "фани" добре пiдмочили.
Пiсля прийнятого "Вiскi" руки зачесались,
Аж тут ще такi, як кум мiй, як на зло, попались.
Поки кум у тому всьому зорiєнтувався,
Нeбагато бракувало, щоб без вух зостався:
В хiд пiшли пляшки порожнi; стали все ламати -
Довелося полiцейським кийки дiставати.
Як кiннота пiдоспiла, то пiдряд всiх "прали" -
Ледве кум мiй встиг сховатись, щоб не пов’язали.
I тепер вiн вже про каву слухати не хоче,
Лиш у дзеркалi побачить "пiдсиненi" очi.
Але "нашi", (чи не нашi?) не упали духом -
Ми ж бо щиро їм бажали "нi пера, нi пуху!"
З росiянами у матчi трохи потиснули
I жадану перемогу все-таки здобули!
Ось на що дивитись треба iмпортним туристам:
Як святкує перемогу i село, i мiсто.
Лиш свисток суддi фiнальний глядачi почули,
То здалось - про все на свiтi воднораз забули.
Обнiмались, цiлувались i старi, i дiти,
Рiзнобарвнi феєрверки почали свiтити,
По дорогах мчали авто з ввiмкненим сигналом,
У кав’ярнях аж до ранку музика лунала.
Стiльки радостi: здавалось - "золото" в кишенi,
Та на мою думку краще - "горобець у жменi".
Ми, звичайно, вдвох iз кумом так не вар’ювали
I в тiм тлумi всенароднiм ледве-що заспали.
...Пiд веселi ритми самби, вiдзвуки клаксонiв
Сниться київське "Динамо": ще Блохiн, Бессонов...
Грає збiрна України у фiналi "Євро",
Проти наших - португали. Напруженi нерви.
"Нуль - один" на нашу користь. Хвилина зостала!
Емiгранти з прапорами на трибунах встали!
Фiгу з Гомешом в атацi - жахлива картина -
Аж пiдскочив я на лiжку: "Форса, Україна!!!..."
Так недовго, як то кажуть, i в "ящик зiграти",
Кум порадив делiкатно Кульпаркiв шукати:
- Там завжди поможуть,- каже,- психотерапевти,
Не дадуть тобi вiд сказу, мiй куме, померти.
...Ох, емоцiї футбольнi - сплеск адреналiну!
Не один вже вболiвальник Лiсабон покинув:
Iз турнiру крок за кроком вилiтають "гранди" -
Натомiсть вперед виходять молодi команди.
В чверть-фiналi ми iз кумом фест переживали,
Та достойно, що казати, "нашi" виступали,
Хоч мiй кум i сам не вiрив - дiйшло до закладу:
Тож в обiд платити мусiв за цiлу бригаду!
За англiйцями додому подались голандцi,
Хоч "оранжевi" старались, аж зiпрiли... пальцi,
Та не далися побити хлопцi-португали
I, о щастя, в результатi вийшли до фiналу.
Радiсть виграного матчу годi передати -
Пивоварнi не встигали пиво виробляти.
Весь народ на сто вiдсоткiв дружно веселився.
...Замалим мiй кум в фонтанi був би не втопився:
Де ж ми годнi були спати, коли всi гуляли!
Та помилку допустили брати-португали:
Не взяли собi до тями, можливо вiд спеки,
Що в фiналi їх чекають знову ж-таки греки!
Матч-реванш, нажаль, не вдався, хоч ми так бажали,
Греки з тренером нiмецьким "наших" переграли.
Стильний шалик на поличку з горя кум закинув:
Зачекаємо на "Євро" збiрну України!...
