13.10.2012p.
Куми, що починали своє португальське життя зі знайомства з мобільним телефоном, осягли High tech – Високі технології. Ще одна історія з "Гірких заробітків".
Притча про душу - притча, "підглянута" в просторах інтернету з повчальним змістом.

24.10.2012p.
Такий короткий і такий ємкий тост: За нас! Невже ми, емігранти, того не варті?!
Інколи в нашій свідомості виникає майже реальне почуття дійсності, хоча по суті це лише Видіння...

01.12.2012p.
Наша багатостраждальна країна перебуває в стадії перманентних виборів, тому мабуть і народилася Байка про вибори!
Лілії, що випадково потраплять на очі, викликають такі чудові спогади...
Брат за духом, за долею - хоч і не кровний, але ж - Брат…
Осіннє - якісь невидимі нотки, незрозуміле трепетання повітря чудової пори року викликають майже прозорі думки і легкий смуток...
Мамина хата, як згадка про батьків, про родинну історію та моральні цінності.

09.12.2012p.
Любов це… Це так складно і водночас, так просто!

20.12.2012p.
Кінець світу - ще одна подія, яку нам випадає пережити!!! Всяке буває...

23.12.2012p.
Інколи, на фоні ніби безпечного життя, виникають непрохані проблеми... і свідомість розривають Емоції!!!

06.01.2013p.
... Ти стараєшся, йдеш "світ за очі",щоб якось покращити життя близьким, а з плином часу помічаєш, що ти - Непотрібний...

15.01.2013p.
Новорічна ніч - це не завжди шалений вир веселої забави. Інколи все зовсім навпаки.

30.01.2013p.
Як би не було, щоб не сталось - можливо тяжко, можливо неправильно, але я ще Живу…

07.02.2013p.
Молитва - не скажу, щоб аж така нова, але безумовно, правильна!

04.03.2013p.
Материнські почуття, безумовно, святі. Тому і переклав знайдену на просторах інтернету Молитву матері
Страта... самого себе. Значить, є причини!

11.03.2013p.
Осиротіли… Не стало нашого друга, товариша і колеги Дем"янова Володимира Ілліча...

16.03.2013p.
Пташина історія, ненавмисне підглянута на околиці невідомого лісу.

Доля склалася так, що автор як цих рядкiв, як і розміщених на сайті творів, разом з тисячами землякiв, вихiдцiв з колишнього Союзу, зокрема, українцiв опинився на берегах Атлантики. Поруч живуть люди, якi своєю працею збагачують чужу, на жаль, державу, заробляють на хлiб (iнколи з маслом), якi не розiвчились сумувати i радiти, плакати i смiятись, спiвпереживати i допомагати та завжди мрiяти про повернення додому, до своїх родин.

Багато хто мiг бути (i був) на мiсцi двох непосидючих кумiв, на прикладi яких я намагався показати рiзнобарвнiсть португальського життя i непередбачуванiсть долi емiгранта.

Минають дні, місяці, роки, та гiркота розлуки не може затьмарювати життя, отже мусить перемежовуватись жартами i усмiшками, хвилинами ностальгiчно-лiричних споминiв i надiєю на щасливе повернення на Батькiвщину.

Значна частина розмiщеного тут було опублiковано в газетi , що дало можливiсть ознайомитись з пригодами нашого брата тисячам землякiв.

Чекаю на Вашi вiдгуки пiсля вiдвiдин сайту. Розумiю, що вiн далеко не iдеальний - тож сприйму рацiональнi пропозицii.

Олекса Б р и г а с

На просьбу керівництва дитячого табору "Козацька фортеця", а також громадської організації "Козацька Лицарська Школа" та організаторів конкурсу: